У минулі вихідні у місті та районі відшуміли випускні бали.

Цієї миті довгих одинадцять років чекали 484 випускники з міста і 254 - з району. Вони мріяли про неї під час уроків. Випускний бал не раз снився їм уночі. Та й готувалися вони до нього вперто і наполегливо: підтягували оцінки з різних предметів і, навіть, стрімголов кидалися у вир освітніх новинок. Випробовували себе і свої знання на міцність. Хтось не досяг значимих висот, а дехто переміг і самого себе. 49 випускників у місті і 15 у районі закінчили школу із золотими медалями, ще 16 та 7, відповідно, отримали срібні.

Найсмачніші ягоди садової суниці, яку звично називають полуницею, вирощують на легких землях у Лісових Сорочинцях, Сухополовій і Плискунівці, Білещині і Замісті, Манжосівці і Голубівці, а в самих Прилуках – у районі м’ятно-дослідної станції, на Трубарівщині, Кустівцях, Ракитному... По суті, полуниця росте всюди, однак на ринки вивозять її люди все менше – дорого обходиться дорога, а через високу ціну на ягоди й попит зменшився. Якщо раніше, пам’ятається, відро полуниці коштувало дванадцять гривень, то тепер – кілограм. А якщо це, скажімо, гігантелла, то ціна скаче від п’ятнадцяти до двадцяти гривень за кіло.

Ніяк не дочекається малеча м’ятно - дослідної станції, коли, нарешті, їй буде дозволено полазити по вертикальній шведській стінці, пограти в баскетбол, теніс, натішитися новим яскравим обладнанням спортмайданчика від “Кока-Коли” та Фонду братів Кличків. Роботи по встановленню майданчика на подвір`ї будинків №№28,30 і 25-А по вулиці Вавилова почалися 19 червня. Дітлахи не відходили ні на крок від будівельників – роздивлялись, раділи, торкалися дивовижних “спортивних” чудес, які так неочікувано звалилися з небес і...заважали. Будівельники були поблажливими до них, бо кожен  був теж колись дитиною. Монтаж майданчика закінчили, врочисте відкриття було призначене  на 26 червня. І дітвора стала повновласним господарем своїх скарбів. Нарешті, дочекалися!

На фото Віктора Криворучка: під час монтажу спортмайданчика.

Сталося це двадцятого червня.

- Приїжджають до мене під вечір, - розповідає Івківський сільський голова Ольга Гавриленко, - голубівські старшокласники і кажуть, що гуляли у лісосмузі і знайшли бомби: одна розкопана на поверхні землі, а під нею ще декілька. Я викликала міліцію, повідомила у відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації. Правоохоронці прибули відразу ж. Через півгодини разом з ними, секретарем сільської ради та цими ж хлопцями ми оглядали місцевість.

Незвичайного шахрая затримали співробітники Сосницького райвідділу внутрішніх справ. Зловмисник, входячи в довіру до стареньких селян, видурював у них особисті документи для подальшого оформлення державної соціальної допомоги... на їхнє ж поховання.

До Прилуцької міжрайонної прокуратури надійшов лист від військового комісара Прилуцько-Варвинського ОМВК щодо ухилення від призову на строкову військову службу призовників, так як вони не з’явилися для відправки до Чернігівського обласного збірного пункту.

До Головного управління МНС в області надійшло повідомлення про нещасний випадок із загибеллю дитини, який стався в с. Березанка  Чернігівського району.

При розслідуванні причин та обставин трагедії з’ясувалось, що молода сім’я із Чернігова приїхала на вихідні до батьків у село. В той день всі дорослі працювали на городі та по господарству, а дворічний Владик грався сам на подвір’ї. Неподалік у дворі була закопана бочка з дощовою водою. Залишившись поза увагою дорослих, малюк грався біля неї та впав усередину і захлинувся.

Повернувшись з робіт, батьки занепокоїлись відсутністю сина та розпочали пошуки. Через деякий час вони його знайшли, але вже було запізно. Хлопчик загинув.

Ми  обіцяли нашим читачам, що в зв’язку з резонансним матеріалом “Прилуччини“ «Чи був бунт у Прилуцькій колонії?»  (див. № 44 за 13 червня 2008 р.) обов`язково побуваємо у ВТК і на власні очі пересвідчимося в усьому. Отримавши дозвіл Департаменту, ми вирушили туди невеличким журналістським десантом. Пропонуємо наші враження від ВІДвідування закладу та  спілкування з мешканцями країни неволі. 

Навіть червневий дощ, який накрапав минулої п’ятниці, не став на заваді бажаючим взяти участь у Дні передплатника, що проводився у приміщенні центру поштового зв’язку №3. Адже мешканці міста і району мали можливість передплатити тут свої улюблені періодичні видання. Представлені були майже всі місцеві та обласні газети. Та чи не найбільша черга вишикувалася там, де оформлялася передплата на „Прилуччину” та „Прилучаночку”.

Випускний бал – це бентежний союз радісного сум’яття і ніжної ностальгії. Це – тріумф Краси, сконцентрованої на вчорашніх учнях одинадцятого класу і сьогоднішніх граціозно-елегантних юнаках та юнках...